Сучасний герб був затверджений рішенням Нікопольської міської ради 12-17/ХХІІІ від 28.11.2000р. Він має форму щита іспанського типу, у лазуровому полі якого козак на коні з шаблею у правій руці, піднятою над головою.

Золотий вершник мчить над двома срібними шиповидними смугами. Вгорі над вершником та нижче горизонтальних смуг - по золотій восьмипроменевій зірці, обабіч яких дугою розходяться по три срібні восьмипроменеві зірки. Кожна наступна - меншого розміру від попередньої.

Герб вписаний у декоративний картуш срібного кольору, увінчаний трибаштовою міською короною з симетричним верхнім і нижнім акантами. У середній частині - асиметричне зображення пергаменту з завернутими краями, де ліворуч від глядача гетьманська булава, а праворуч - бунчук.

У нижній частині картуша - нижня частина адміралтейського якоря.

Колір щита символізує вірність, чесність, бездоганність, небесне світання, чисті води і перебування під знаком Юпітера.

Золото означає силу, багатство, постійність, срібло - недоторканість.

Вони використовуються для символічного відображення природних і штучних фігур та ідеї походження міста від часів запорозького козацтва.

Фігура козака вершника, що мчить із зброєю у поєднанні з клейнодами - історичний образ Війська Запорозького показує його силу і вірність як захисника рідної землі, символ невпинного руху українського народу до свободи і незалежності.

Кінь уособлює символ волі і степового простору, соратник воїна ще з часів давніх аріїв, скіфів та інших кочових народів, що перебували у наддніпрянських степах.

Хвилі відображають води Дніпра, що були символом життя та об'єднання України.

Якір вказує на традиційні заняття населення нашого міста мореплавством і рибальством.

Розташовані вище і нижче хвиль зірки - символ безмежного космосу сузір'я Великої Ведмедиці (Возу) та історичних реалій минулого - Чумацького шляху через Дніпро та сім головних місць розташування Запорозької Січі. Одна з них позначена золотом і уособлює собою Микитинську Запорозьку Січ, звідки була відроджена Українська національна держава у середині XVІІ ст. у формі Гетьманської Козацької України.

Прапор м. Нікополя являє собою квадратне синє полотнище на пересіченні умовних 1/3 вертикальної та горизонтальної сторін прапора - жовтого кольору вершник, що мчить на коні з піднятою у правій руці шаблею над головою і повернутий у сторону древка.

Фігура козака - вершника розриває дві білі шиповидні горизонтальні смуги.

Над вершником та нижче вершника на умовному колі діаметром 1/2 ширини прапора, розташовано по сім восьмипроменевих зірок, середні з яких жовтого кольору, вписані в умовне коло діаметром 1/16 ширини прапора, а обабіч по три зірки білого кольору, кожна наступна - меншого розміру від попередньої.

Колір прапора символізує вірність, чесність, бездоганність, небесне передсвітання, чисті води, перебування під знаком Юпітера.

Жовтий колір означає силу, багатство, постійність. Білий - недоторканість. Вони використовуються для символічного відображення природних і штучних фігур та ідеї походження міста від часів Запорізького козацтва.

Фігура козака-вершника, що мчить із зброєю у поєднанні з клейнодами - історичний образ Війська Запорізького, показує його силу і вірність як захисника рідної землі, символ невпинного руху українського народу до свободи і незалежності.

Кінь уособлює символ волі і степового простору, соратник воїна ще з часів давніх аріїв, скіфів та інших кочових народів, що перебували у наддніпрянських степах.

Хвилі відображають води Дніпра, що були символом життя та об'єднання України.

Якір вказує на традиційні заняття населення, нашого краю та міста мореплавством і рибальством.

Розташовані вище і нижче хвиль зірки /символ безмежного космосу, сузір'я Великої Ведмедиці /Возу/ та історичних реалій минулого - Чумацького шляху через Дніпро та Сім головних місць розташування Запорізької Січі. Одна з них позначена золотим /жовтим/ кольором і уособлює собою Микитинську Запорізьку Січ, звідки була відроджена Українська Національна держава у середині ХVІІ ст. у формі Гетьманської козацької України.